Як в Монреальському університеті під час Другої світової війни розробляли атомну бомбу.
Мало хто з відвідувачів Монреальського університету знає, що під час Другої світової війни у виші працювала лабораторія, яка займалась секретною діяльністю. Річ у тім, що через збіг обставин команда міжнародних дослідників була зібрана саме в Монреалі. Вчені мали створити атомну бомбу. До того ж зробити це потрібно було швидше ніж у гітлерівській Німеччині. Про незвичайну наукову пригоду, яка ознаменувала геополітичну та промислову історію Канади читайте на montrealyes.com.
Випередити німців
У 1942 році французький фізик австрійського походження Ганс Гальбан виїхав з Англії до Монреаля, щоб створити лабораторію ядерної фізики. Це стало наслідком угоди між американцями та англійцями. З огляду на ситуацію, яка складалася на фронті у ті роки, робота була терміновою. Але, щоб виготовити атомну бомбу раніше за німців потрібно добути матеріал, що розщеплюється. Ганс Гальбан залучив до дослідів квебекця П’єра Демерса. З ним він працював у паризькій лабораторії Жоліо-Кюрі, через його знання радіоактивних елементів.
На той час у розробці було кілька проєктів. Зокрема німецький урановий проєкт і американський проєкт Манхеттен. У Сполученому Королівстві ініціатива Tube Alloys, яка об’єднувала міжнародних дослідників, у тому числі французьких біженців, була закрита, через бомбардування та брак ресурсів. Натомість Монреаль був далеко від війни та близько до природних ресурсів, оскільки в країні були уранові шахти та завод з виробництва важкої води.
Метрополія Квебеку запропонувала англійським і американським союзникам нейтральну територію в Канаді. У лабораторії Монреальського університету працювало багато європейців. Всі роботи проводились у режимі суворої секретності.
Працівникам, вченим було заборонено розголошувати інформацію про існування та діяльність лабораторії, яка працювала дуже відокремлено. Хіміки, наприклад, не знали, що роблять інші, і більшість співробітників не знали, для чого ці дослідження.
Манхеттенський проєкт
Зрештою, перегони виграв Манхеттенський проєкт. Його команда, яка працювала над створенням бомби, була більш ніж у 100 разів більша, за монреальську. Саме вони виготовили бомбу, яку потім скинули на Хіросіму та Нагасакі. Це було справжньою трагедією для вчених. Атомна бомба стала землетрусом, як у науковій спільноті Сполучених Штатів, так і в команді секретної лабораторії. Вчені з Монреальської лабораторії закликають поставити всю ядерну зброю під контроль ООН або інших міжнародних організацій, щоб уникнути перегонів озброєнь.
Проте, канадський проєкт мав серйозні геополітичні та промислові наслідки. Робота лабораторії призвела до створення реактора CANDU (канадський дейтерієвий уран) її наступником, компанією Atomic Energy of Canada Limited. Таким чином, Канада стала другою за величиною ядерною країною, після Сполучених Штатів у 1950-х роках. Країна також стає лідером у виробництві радіоактивних ізотопів, які використовуються, зокрема, у сфері охорони здоров’я та ядерній медицині.
Холодна війна
Наприкінці війни Монреальська лабораторія переїхала до Чок-Ривер, в Онтаріо, де П’єр Демерс допоміг розробити перший ядерний реактор. Він також викладав на факультеті фізики Монреальського університету до 1980 року і палко захищав використання французької мови як наукової. У той самий час, як і П’єр Демерс, дехто ще зробив блискучу кар’єру, після війни. Життя деяких працівників лабораторії склалось по іншому. Але багато хто вважає, що Холодна війна розпочалась саме через Монреальську лабораторію, натякаючи на справу Гузенка. Нагадаємо, що її названо на честь російського шпигуна в посольстві в Оттаві. Він втік і розповів канадському уряду, що монреальська лабораторія була повна шпигунів, яким платили росіяни. Але то вже зовсім інша історія.