Свого часу Друга світова війна підступала до канадської землі впритул, чого лишень варта битва за Атлантику. Тоді, починаючи з 1942 року німецькі підводні човни дуже вільно почувались біля узбережжя Канади. Вони атакували торгові судна, які намагалися переправити допомогу на Європейський континент, прямо в затоці річки Святого Лаврентія. І хоч загроза Монреалю з води була  очевидна, наслідків бомбардувань німецькими повітряними силами місто, на щастя, не відчуло. Хоча стався один епізод наприкінці війни, який був  пов’язаний з повітряними силами й який призвів до суттєвих руйнувань та загиблих у Монреалі. Це було страшне нагадування про жахи війни, яка розривала Європу. Детальніше про це читайте тут на montrealyes. 

Трагедія у Гріффінтауні

На відміну від тисяч інших міст, Монреаль ніколи не піддавався авіаційним бомбардуванням під час Другої світової війни. Та вранці 25 квітня 1944 року трагедія таки сталася. Військовий літак розбився на південь від центру Монреаля, біля заводів, що працювали у цьому районі, зруйнувавши частину Гріффінтауну.  Ось так, наприкінці війни, яка завжди здавалася такою далекою, відбулось руйнування мирного монреальського району. Слід зауважити, що повітряні аварії були рідкістю в історії Монреаля. 

Руйнування були надзвичайно суттєвими, будівлі були розбиті вщент, в прямому сенсі не залишилось каменя на камені. Все було розтерто й обвуглено, загинуло десять мирних жителів, у тому числі двоє дітей. Цю світлину зробив журналіст Роджер Шампу через кілька годин після трагедії. П’ятеро жителів цього району з важкими опіками ледь вижили. Пощастило трьом малим дітлахам, які не послухали свою матір, вийшовши гратися на вулицю  саме у той час. До щасливчиків відносять також місцевого таксиста Вільяма Ферланда. Він зібрався й пішов до місцевого мінімаркету купити собі пива. Це врятувало цих людей від загибелі. 

Бомбардувальник B-24 Liberator

Що ж сталося? 25 квітня 1944 року о 10:26 бомбардувальник B-24 Liberator Consolidated розбився в районі Гріффінтаун. Усі п’ять членів екіпажу загинули. Було зруйновано 14 будинків робітників на південно-західному розі вулиць Шеннон і Оттава. Паливні баки літака, які були заповнені вибухнули, спричинивши ударну хвилю, яка була гідна неабиякому по силі землетрусу. Також від вибуху розпочалась сильна пожежа.  Пожежникам, яких дуже швидко викликали й які швидко прибули, знадобилося кілька годин, щоб приборкати вогонь. В той самий час, це було такою самою трагедією, яку по той бік Атлантики, щодня відчували в ті роки, мільйони людей у ​​спустошеній війною Європі.

Польські льотчики

Деякі очевидці спостерігали за трагедією знаходячись у місті. У туманному небі Монреаля вимальовується хмарочос Bell Telephone, розташований на краю Бівер-Холлу. Звідти відкривається захоплюючий вид на місто. Вранці 25 квітня 1944 року, близько 10:25 ранку, міс Доріс В. Кірк, яка працювала на 12-му поверсі цієї будівлі, почула оглушливий шум літака. На її очах бомбардувальник впав і майже одразу спалахнув.

За кілька хвилин до трагедії літак вилетів з аеропорту Дорваль для мирної трансатлантичної подорожі. Пролетівши над Маунт-Роял, екіпаж Liberator  зрозумів, що з літаком виникла серйозна проблема. Пролетівши на висоті сто метрів над землею, досвідчений пілот ледве оминув хмарочоси Домініон-сквер, сьогодні він називається Дорчестер-сквер, будівлю Sun Life, готель і залізничну станцію Віндзор і трубу пивоварні Dow. Його спроба здійснити аварійну посадку на річку або поблизу неї не вдалася. Двоє військовослужбовців Королівських військово-повітряних сил і троє польських льотчиків загинули в результаті цієї катастрофи.