Ідола Сен-Жан була однією з найвпливовіших суфражисток XX століття, що присвятила життя боротьбі за виборчі права для жінок і реформуванню Цивільного кодексу в провінції Квебек. Вона виступала на радіо, брала участь у демонстраціях і парламентських слуханнях, писала записки та газетні статті для просування фемінізму серед квебекців. Детальніше на montrealyes.
Ранні роки
Ідола Сен-Жан народилась 19 травня 1880 року в Монреалі. Виховувалась у родині адвоката. Середню освіту здобула у школі Вілла-Марія, якою керували черниці Конгрегації Нотр-Дам де Монреаль. Тут вона вивчала письмо, арифметику, читання, географію, історію. Також Ідола Сен-Жан відвідувала заняття з дикції та режисури театральній школі Джулії Беннаті. Це дозволило дівчині розвинути гарні ораторські навички.
У двадцятирічному віці Ідола стала будувати акторську кар’єру в театрах Монреаля та інших міст Квебеку. Аби заробити грошей на життя, вона паралельно викладала уроки дикції та ораторського мистецтва у Віллі-Марії та інших школах міста. У 1903 році вона вирушила до Парижа, аби взяти уроки у відомого актора Констана Коклена, а також відвідала курси в університеті Сорбонна.
Після повернення до Канади Ідола Сен-Жан стала викладати французьку мову в університеті Макгілла. Тут вона познайомилась із Керрі Дерік, що відома як перша жінка-професор у канадському університеті.
Крім роботи викладачем, Ідола Сен-Жан також починає вести активну соціальну діяльність. Дає відкриті уроки дикції, починає працювати секретарем католицького комітету Монреальського суду, де вела справи неповнолітніх порушників закону. Під час Першої світової війни очолювала комітет надзвичайної допомоги.
Політична кар’єра
У 1922 році Ідола разом з Марі Лакост Жерін-Лажуа та Анною Маркс Ліман заснувала Провінційний комітет жіночого виборчого права. У лютому 1922 року близько 400-500 жінок зустрілись з прем’єр-міністром Квебеку Луї-Олександром Ташеро, аби переконати уряд підтримати законопроєкт про надання виборчого права жінкам на виборах у провінції Квебек. Проте ця ідея була відкладена до другого читання.
У 1927 році Ідола Сен-Жан заснувала Канадський альянс за жіноче виборче право, яка особливо переймалась покращенням правового становища жінок з бідних родин. Тоді ж Тереза Касгрейн перетворила Провінційний комітет жіночого виборчого права у Лігу прав жінок, що була націлена на допомогу жінкам середнього класу та багатим. Ідола разом з Терезою щороку представляли у Квебеку різноманітні законопроєкти, щоб подолати опір надання жінкам виборчого права.
Разом із тим Ідола Сен-Жан працювала над удосконаленням Цивільного кодексу. Перед Комісією Доріана вона просила збільшити шлюбний вік до 16 років, який у ті роки становив 14 років для хлопців та 12 років для дівчат. Також наголошувала, що жінки мають на рівні з чоловіком отримати право відмовляти у шлюбі своїх дітей, знімати гроші зі страхування тощо. Висновки комісії були видані 15 лютого 1930 року, за якими скасовувалась необхідність отримання дозволу чоловіка для розпоряджання власними активами, підвищився шлюбний вік для жінок до 14 років, а також жінкам надавалось право бути свідками при нотаріальному посвідченні заповіту.
Перша жінка-кандидат у федеральний парламент
У 1930 році Ідола Сен-Жан висунула свою кандидатуру для обрання у федеральний парламент в Монреаль-Доріон-Сен-Дені, ставши першою жінкою-кандидатом. Хоча й розуміла, що має невеликий шанс потрапити у парламент, вона використала цей шанс для звернення уваги на необхідність надання жінкам права голосу. Зрештою за її кандидатуру проголосувало 3 тисячі виборців.
Завдяки політичній діяльності Ідола Сен-Жан відіграла важливу роль у наданні жінкам Квебеку виборчого права, що набрало чинності 25 квітня 1940 року.