Монреаль, яскраве та різноманітне місто, розташоване в провінції Квебек. Але таким би місто не стало без грамотної політики своїх керівників – мерів. Одним із них був Жан Драпо, досить успішний та далекоглядний політик. Працюючи мером Монреаля протягом кількох термінів, Драпо залишив незабутній слід у різних міських сферах. Протягом усього свого перебування на посаді він реалізовував сміливі ініціативи, перетворюючи Монреаль на мегаполіс світового класу. Далі на montrealyes.
Раннє життя та політичне сходження
Жан Драпо народився у 1916 році в Монреалі. З юних років був дуже активним громадянином, брав участь у різних ініціативах та всіляко прагнув розвинути суспільство. Він мав далекоглядні плани, перспективні ідеї та гострий інтелект, що, безумовно, зіграло йому на руку в політичному сходженні.
Зокрема, свою кар’єру Драпо розпочав з освіти. Він отримав її на юридичному факультеті Монреальського університету, який заклав основу для його пізніших досягнень у політиці. Але вступив на юридичний факультет Драпо не відразу, перед цим він проходив вечірні курси, щоб здобути ступінь у політичних, економічних та соціальних науках. Тоді це були досить не модні та нерозповсюджені дисципліни. Він також вивчав латину, грецьку та філософію.
Життєвий поворот
Навчаючись на вечірніх курсах Монреальського університету, у житті Драпо сталася жахлива подія, яка перевернула все його життя – смерть матері. Вона померла від раку молочної залози. Паралельно з цим він вирішив знайти собі роботу і використав зв’язки батька, який був не останньою людиною в політичному колі Монреаля. Через свого батька, використовуючи свій вплив на прем’єр-міністра Моріса Дюплессі, хлопець отримав роботу в Міністерстві праці. Під час вечірніх занять він вважав себе відповідальним за розслідування програми державної допомоги. Зокрема, він відповідав за виявлення там випадків шахрайства. Ця робота показала Драпо всі реалії бідності та злиднів, які існували у Монреалі. Все це ще більше мотивувало Драпо зробити своє місто кращим.
Після того, як Драпо закінчив Монреальський університет, з 1943 року він працював юристом. Зокрема, хлопець присвятив себе адвокатській діяльності, що спеціалізувалась на кримінальних справах. Однією з найграндіозніших і найгучніших справ було розслідування корупції у Монреалі.
Мер Монреаля
Завдяки своїй успішній юридичній практиці Драпо зробив собі ім’я. Він був досить успішною людиною, яку глибоко поважали. Тому, у 1954 році він вирішив випробувати свою удачу і взяти участь у передвиборчих перегонах на посаду мера Монреаля. На момент виборів Драпо було лише 38 років і він відрізнявся серед інших політиків. Зокрема, він був поборником моральності та уособлював інше покоління політиків. Жан Драпо представляв абсолютно новий франко-канадський середній клас, він порівнював себе з “націоналістично налаштованими інтелектуалами, представником яких є Ле Девуар”.
У 1954 році він був обраний мером, що започаткувало його блискучу політичну кар’єру. Драпо на посаду мера Монреаля обирався двічі:
- з 1954 року по 1957 рік;
- з 1960 року по 1986 рік.
За ці терміни він реалізував чимало важливих планів та проєктів у Монреалі.
Одне з найвідоміших досягнень Драпо відбулося у 1967 році, коли він очолив організацію відомої всесвітньої виставки під назвою “Expo 67”. Виставка “Expo 67”, організована з нагоди сторіччя Канади, вітала мільйони відвідувачів з усього світу. Рішучість Драпо провести захід, змінила інфраструктуру Монреаля, проклавши шлях до будівництва нових культурних пам’яток та інших міських об’єктів.
Інноваційним проєктом Драпо, який суттєво вплинув на міський розвиток Монреаля, було метро. Амбіційне бачення Драпо про створення системи швидкісного транспорту стало реальністю із відкриттям метро у 1966 році. Ефективна мережа метро з’єднувала райони, зменшуючи затори на дорогах та стимулюючи економічне зростання. Завдяки Драпо, у 21 столітті метро Монреаля є свідченням сучасності та сталого міського планування.
Драпо також виступав за збереження багатої культурної спадщини Монреаля. Його непохитна підтримка мистецтва призвела до створення “Place des Arts”, відомого культурного комплексу, що демонструє різноманітні художні стилі. Крім того, Драпо відіграв важливу роль у відновленні Старого Монреаля, гарантуючи, що історичний район збереже свою чарівність та привабливість.
І це далеко не всі здобутки Драпо на посаді мера Монреаля. Зокрема, за 30 років на посаді він провів кілька дуже масштабних реформ та проєктів:
- побудував площу Мистецтв;
- створив місце для проведення Всесвітньої виставки 1967 року;
- зробив бейсбольну команду Монреаля професійною;
- провів Монреальські виставки;
- провів літні Олімпійські ігри 1976 року у Монреалі;
- багато іншого.
Він мав неймовірно широку народну підтримку. Монреальці захоплювалися його харизмою, красномовством та вірою у потенціал Монреаля. Він мав унікальну здатність надихати громадян і сприяти єдності, долаючи мовні та культурні відмінності. Любов Драпо до свого міста виявлялася у кожному його зверненні та ініціативі, викликаючи симпатію у жителів Монреаля у всіх сферах життя.
