Друга світова війна була глобальним збройним конфліктом, який відбувався між 1939 і 1945 роками. Під час цієї війни 1 031 902 канадських чоловіків та 49 963 канадські жінки вступили в армію. Серед них, на жаль, 44 927 загиблих, 53 145 поранених і 8 271 військовополонених. Ці люди зробили все можливе, щоб наблизити перемогу над німецьким фашизмом, даючи бій німецьким окупантам. Про одну з наймасштабніших битв Другої світової, в якій брала участь канадська армія, битву за Атлантику, читайте тут на montrealyes. 

Битва за Атлантику

Під час Другої світової війни бої велися на суші, в повітрі й на воді. Точилася запекла боротьба за контроль над морськими шляхами, які сполучали Америку з Європою та Африкою. Між 1939 і 1945 роками понад 100 000 чоловіків і жінок вступили до лав Королівського флоту Канади. На жаль, під час військово-морських операцій було втрачено понад 2000 людей у ​​Королівському флоті та 752 члени Королівських ВПС Канади.

За роки війни було шість хвиль вторгнень німецьких підводних човнів у прибережні води Канади. Ці події отримали назву Битва за Атлантику. 13 січня 1942 року Montreal Daily Star оголосила про першу хвилю нападу із заголовком “Війна приходить до Нової Шотландії”. Це був початок операції Paukenschlag на узбережжі Північної Америки. З січня по березень 1942 року в канадських водах було потоплено 42 кораблі.

Морські бої на річці Святого Лаврентія

У березні 1942 року прем’єр-міністр Вільям Маккензі Кінг заявив, що “канадські військово-морські офіцери змушені констатувати, що протягом кількох місяців німецькі підводні човни цілком зможуть діяти в Перській затоці й навіть у річці Святого Лаврентія”. Слова Кінга підтвердилися вже дуже скоро, коли німецькі підводні човни увійшли в канадські територіальні води в травні. А це означало, що Друга світова війна прийшла на поріг Канади.

Протягом наступних п’яти місяців, з травня по жовтень 1942 року, німецькі підводні човни затопили у водах затоки Святого Лаврентія понад 70 тис. тонн вантажу. Перша атака сталася в ніч на 11 травня, коли невідомий підводний човен торпедував SS Nicoya, військовий транспортний корабель, який знаходився лише за 600 кілометрів на північний схід від міста Квебек. Буквально через кілька годин також був затоплений корабель SS Leto. Разом з кораблем загинуло вісімнадцять людей.

У той час найважливішим канадським портом був Монреаль. Це означало, що всі кораблі та конвої слідували передбачуваним маршрутом уздовж річки Святого Лаврентія та через Перську затоку. Німецькі підводні човни скористалися цією передбачуваністю. Вони зустрічали та атакували конвої до того, як ті досягали глибших вод. В результаті кораблі союзників тонули один за одним. Більшість втрат приніс німецький підводний човен U-517.

Війна поряд

В цей час, вперше від початку, війна не здавалася канадцям такою далекою. Нацистська загроза реальна і стоїть у них на порозі. Канадці, зокрема жителі Квебеку, стали навіть побоюватись, що Канада недостатньо захищена.

Ці вдалі й тривалі атаки німецьких субмарин послабили моральний дух канадців. Попри спроби Королівського флоту Канади максимально захистити конвої. Глибинних бомб Королівських ВПС Канади також було недостатньо, щоб зупинити підводні човни. Їх  присутність у Перській затоці зменшила кількість конвоїв, що прямували до Європи. Це, своєю чергою, зменшує кількість військової допомоги, що надходить на старий континент. Після серії атак на початку вересня водний шлях був навіть тимчасово закритий для трансатлантичного судноплавства.

У 1942 році німецькі атаки завершилися потопленням SS Caribou, цивільного порома. Тральник, який супроводжував пором, HMCS Grand-mère, помітив підводний човен, коли він торпедував Caribou. Це сталося 14 жовтня. Менш ніж за три хвилини корабель зникає під водою. Серед 137 жертв нападу – жінки та 11 дітей.